розпинати

-а́ю, -а́єш, недок., розіпну́ти, розп'я́сти́ і розіп'я́сти́, -зіпну́, -зі́пне́ш, док., перех.

1) У давнину – карати на смерть, прибиваючи цвяхами руки й ноги до хреста.

2) Класти кого-небудь, тримаючи за руки й ноги.

3) перен. Катувати, мучити кого-небудь. || Завдавати кому-небудь сильних моральних страждань, знущатися з когось. || за що. Настирливо вимагати що-небудь від когось, завдаючи йому цим страждань. || розм., рідко. Гостро критикувати.

4) розм. Розгорнувши, розправляти, розтягати що-небудь складене, згорнуте. || Розправивши щось, вішати, натягати на що-небудь. || Розбивати, ставити, напинати (намет, шатро). || Розкривати, піднімати (вітрила). || Широко розставляти, розводити в різні боки (руки, ноги, крила і т. ін.). || Широко, в різні боки розкидати, простягати (гілки, листя, крону і т. ін.). || Розв'язувати, знімати з голови (перев. хустку). || Розстібаючи, відкидати в боки поли одягу.

5) перен., розм. Викликати в кого-небудь стан нервового збудження. || Оволодівати ким-небудь, переповнювати, охоплювати когось (про почуття, стан, настрій, думки і т. ін.).